За п’єсою Валентина Катаєва «Квадратура кола» що вперше була поставлена Мар’яном Крушельницьким у Харкові (1929 р.)
Водевіль
А, може, навпаки? Вони молоді, активні, енергійні, сміливо дивляться у майбутнє. Вони удавано серйозно ставляться до життя, адже живуть у серйозний час. Уявіть собі час, за якого прописані 12 статевих заповідей, а про інтимні стосунки говорять лише наодинці й пошепки.
Вони знаходять одне одного у невеличкій кімнаті занедбаної московської квартири і змушені жити… вчотирьох. Й між ними – «робітничий контакт». Вони ділять свій перший родинний простір навпіл, навіть не здогадуючись, що незабаром усе змішається й ділитися доведеться не лише помешканням…
Молоді люди потрапляють у недолугі, смішні ситуації, а їх життя перетворюється на суцільний водевіль. І дарма, що їх життя пов’язане із реаліями радянської системи.
Бадьорість, бешкетний настрій, грайливі діалоги, танці, несподівані повороти сюжету, справжнє театральне хуліганство.
Людмилочка + Абрам, Тоня + Вася…Чи, може, все ж таки… навпаки?
